- роздичавіти
- —————————————————————————————роздича́вітидієслово доконаного видурозм., рідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздичавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роздичавілий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздичавіти … Український тлумачний словник
роздичавіти — ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей … Український тлумачний словник